Геронтология и гериатрия:

от теории к практике. Сайт конференции и школы им.В.В.Фролькиса

  • Увеличить размер
  • Размер по умолчанию
  • Уменьшить размер
Главная | Тезисы докладов (пополняется) | ВІКОВІ МОФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ВНУТРІШНЬОГО КОСОГО М’ЯЗУ, ЯК ПРИЧИНА ГЕНЕЗУ ПАХВИННИХ ГРИЖ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ

ВІКОВІ МОФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ВНУТРІШНЬОГО КОСОГО М’ЯЗУ, ЯК ПРИЧИНА ГЕНЕЗУ ПАХВИННИХ ГРИЖ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ

О.О. Воровський
Вінницький національний університет ім. М.І. Пирогова; Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.

Вступ. Збільшення питомої ваги людей похилого та старечого віку серед населення це об’єктивний процес, що відбувається в європейських країнах та в Україні. В деяких країнах на даний час їх питома вага досягає 40-60%.
Серед хірургічної патології паховим грижами дана категорія населення страждає в 16%-28%, рецидиви захворювання складають в 42,4%-65%, тоді як в молодшій категорії – в 4%-10%, рецидиви – до 25%. Пояснюється це природним послабленням механічних властивостей м’язево-апоневротичних тканин в пахвинній ділянці з розвитком їх атрофії.
Мета дослідження. Дослідити вікові морфологічні зміни внутрішнього косого м’язу, як причину пахвинних гриж у хворих похилого та старечого віку.
Матеріали та методи. Для вивчення ступеня атрофічно-дегенеративних змін хворим з пахвинною грижею різної вікової категорії (60-64р. – похилий вік та 80-82 р. – старечий вік) було проведено гістохімічне та електрономікроскопічне дослідження (ЕМД)  внутрішнього косого м’язу. Матеріал був взятий під час оперативного втручання. При гістологічному та гістохімічному дослідженні для фіксації матеріалу застосовували 10% нейтральний формалін. Парафінові блоки фарбували гематоксиліном і еозином, за Гізоном, AFIP-методом на ліпофусцин з використанням PAS-реакції, забарвлювали метиленовим синім на 1% р-ні бури. Для ЕМД застосовували р-н з 2% параформу, глютаральдегіду на 0,1М какодилятному буфері при pH 7,4 з фіксацією в 1% р-ні чотирьохоксиду осмію. Ультратонкі зрізи контрастували уранілацетатом, цитратом свинцю.
Результати дослідження. В досліджених зразках операційного матеріалу - скелетній м’язовій тканині, міоцити залягають на різній відстані одна від одної. В саркоплазмі – повздовж орієнтовані мікрофібрили, які мають характерну посмугованість. Численні овоїдні ядра розташовані по периферії клітин під сарколемою, контур нерівний. Хроматин конденсується маргінально, зустрічаються окремі внутришньоядерні глибки. При забарвленні по Цилю-Нільсену ліпофусцин виявляється у навколоядерних ділянках. Деякі ядра відокремлені від міофібрил зоною просвітленої саркоплазми. Міосателіти зустрічаються дуже рідко. В міофібрилах зустрічаються ділянки із гомогенізацією фібрилярних структур, відстань між дисками міофібрил різна. Типовим є відокремлення міофібрил м’язового волокна, розділені саркоплазмою. Зустрічаються клітини змієвидної форми, в яких розташовані хвилясті міофібрили.
Дуже специфічною ознакою цього спостереження є наявність клітинних структур із великими групами ядер з нерівним контуром та конденсованими глибками хроматину.
Характер змін м’язової тканини пацієнтів похилого віку в основному відповідає описаним у хворих старечого віку. Подекуди м’язові волокна роз’єднані прошарками пухкої сполучної тканини, чи жирової. Типовим є відокремлення міофібрил у середині міоцитів. Значна кількість м’язових клітин має змієвидну форму із хвилеподібним залягання міофібрил. Спостерігається різна товщина дисків у окремих міоцитах. Ядра клітин оточені зоною просвітленої саркоплазми. наявність зон просвітлення у м’язових клітинах, наявні світлі щілини між міофібрилами, штрихоподібні темні структури, розташованих кластерами вздовж міоцитів. Ліпофусцин локалізується поряд із ядрами.
При  ЕМД матеріалу всіх хворих спостерігалась неоднорідність тяжів міофібрил за розміром, розщеплення/злиття окремих міофібрил, зміщення Z-ліній, різні розміри саркомерів у складі окремих міофібрил одного м’язового волокна, втрата структури міофібрил із хаотичним заляганням міофіламентів у саркоплазмі, роз’єднання, відокремлення міофібрил, щелевидні зони дезорганізації міофіламентів, хвилеподібне залягання міофібрил, вмонтування блоків аномального фібрилярного білку.
Висновок. Таким чином, результатом зниження міцності посмугованої м’язової тканини відбувалась за рахунок морфологічної перебудови у структурі міофібрил на рівні ультраструктурних змін, візуальна оцінка міцності стану прямого м’язу не є достовірна.

 

Последние публикации


Главная | Тезисы докладов (пополняется) | ВІКОВІ МОФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ВНУТРІШНЬОГО КОСОГО М’ЯЗУ, ЯК ПРИЧИНА ГЕНЕЗУ ПАХВИННИХ ГРИЖ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ